[m-u-s-a]

Стихи длиннее 12 строк убираем под тег MORE.

В вагоне метро

Эту пару напротив шатает согласно, плечо у плеча,
Как похожи белки из несомкнутых век – как у курицы хворой
(От обвислости губ в щитовидке - одутлость мяча,
Что прочах одним вздохом, как будто был насквозь пропорот).
Пополудни, сиеста – жару наверху – не принять
Не из ночи без сна, не любовным безумьем радея,
Не сливаясь в одно – чтоб без крови уже не разнять –
Содрогнутся основы и совесть замучит злодея
Душу высосал хлябный, тупой, монотонный маршрут,
Ввек вдвоём-забытьё с нецветными тоскливыми снами,
Только станция Нуд, сколь не едь – вечно станция Тут
До конечной, что вечно, всю жизнь пребывает меж нами…

Где-то тётке за тридцать – похоже ещё не стара,
Только в вырезе платья чуть дряблы привядшие дыни,
И лицо – как нашлёпка цемента, которым прикрыта дыра,
Где туннельно свистает сквозняк по тогдашней (девичьей!) гордыне, -
Только губы обиженно-свислы, едва в уголках пузырят
Иссыхающи соки, из тела бегущие силы…
Эта тётка – напротив: судьба перепутала ряд -
Там могла бы быть я. За тебя если б вышла, мой милый.

А це - оригінал:
У вагоні метро

Це подружжя навпроти колишеться згідно, плече до плеча,
О повіках однаково склеплених, як у недужної курки
(Від обвислости варґ в підборіддях – одутлість м’яча,
Що спустивсь одним здихом, проколений, – навіть не муркнув).
Пообіддя, сієста – чи спека – стоїть нагорі:
Не з безсонної ночі їзда, не з любовної змори,
Не втулившись у себе навзаєм аж так, що візьми розірви –
То заточиться світ, і убійнику зробиться сором! –
Висисаючий душу, хиткий, монотонний маршрут,
Вічне поруч-спання з тими самими сірими снами,
Вічна станція Нуд, скільки їдь, – вічна станція Тут –
До кінцевої, котра постійно присутня між нами…

Десь кобіті за тридцять – ну тобто, іще нестара,
Хоч у викоті сукні вже хлянуть підв’ялені дині,
І лице її — пляма цементу, яким заліпилась діра,
Де тунельно висвистує протяг по давній (дівоцькій!) гордині, —
Тільки губи зобиджено-звислі, і в кутиках ледь пузирять
Вигасаючі соки, із тіла втікаючі сили…
Ця кобіта — навпроти: помилено долею ряд —
Це могла б бути я. Коли б вийшла за тебе, мій милий.